Незаметно осень наступает,
В красно-жёлтый цвет, одев леса,
С криками прощальными растает
Перелётных птиц коса.
И в груди мелькнёт тревога,
Глядя на упавший лист,
Всё ли сделал я для Бога
На пути с названьем «жизнь»?
Осень - время нам собрать плоды,
Подвести всему итог.
Был ли в жизни Богу верен ты,
Даст оценку тебе Бог.
Незаметно годы пронесутся,
Как на трассах тысячи машин.
Не успеешь, друг мой, оглянуться
Твоя голова полна седин.
Как хочу без сожаленья, Боже,
Пред Тобою в вечности предстать.
Не как раб лукавый, верный, всё же
Все таланты с прибылью отдать.
На кресте Голгофском умирая,
Иисус поднял на небо взгляд.
Боже, Ты прости им, ведь не знают
Эти люди, что они творят.
И не знали люди, что для Бога
Та Голгофа осенью была.
На Голгофе Бог подвёл итоги -
К нам с небес любовь Его сошла.
Киселёв Игорь 2004г.
Игорь Киселёв,
г.Дзержинск, Беларусь
Я христианин более 20-ти лет. Служил в Афганистане и там обратился к Богу. Он спас меня и изменил мою жизнь . Теперь служу Eму всем тем , что дал мне Иисус. e-mail автора:k-samson@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 14306 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
