Потрощені будівлі і мости.
Під вий сирен сьогодні знову смеркло.
І я волаю:-Господи, де Ти
В земному цьому варіанті пекла.
Прийдешній день... Хто впевнений, що він
для когось може взагалі настати.
Поля й ліси здригаються від мін,
І гинуть, гинуть молоді солдати.
Де в цьому Ти, Небесний Батьку мій?
Весь розум людства мов злетів з орбіти...
І дурить легковірних давній змій.
Дай, Дух Святий, пораду- що робити?
Мов тихий подих вітру навесні
У серце промовляє голос Божий:
Згадай, дитино, в найсумніші дні
Святе Письмо пораду дати може.
Ти розгорни його і помолись.
Читай, як лист-освідчення в коханні.
Ти памятаєш, як було колись?
Те щире спілкування – не прохання
земних нікчемних і пустих речей,
як стало зараз, а любов і віра.
Я Сам був світлом для твоїх очей
І ціллю молитов нелицемірних.
Та поступово стала марнота
Тобі взаємин наших цікавіша.
Ще й до війни ти вже була не та,
Але тебе Я, доню, не залишив.
До вуст Своїх мав піднести сурму,
Щоби твою увагу відвернути
Від світу, і мелодію сумну
ти чуєш? Тож розпочинай молитву.
- Все так, мій Отче. Соромно мені.
І важко усвідомити, і гірко,
Що є моя провина у війні.
І рана ця болітиме довіку.
Прости мене, помилуй, Отче мій.
Молю про захист для мого народу,
Щоб віру зберегти у час цей злий
Аж до Твого чудесного приходу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??