Последние несколько дней все СМИ Израиля полны сообщением о страшной трагедии, случившейся в Иерусалиме. Русская репатриантка, полгода как приехавшая в Израиль, зарезала двух своих детей и пыталась зарезать себя, но не дорезала. Вызванная родственницей полиция успела ее спасти. Она сейчас находится в больнице. Буквально через два дня отец двух детей в Тель-Авиве сбросил своих детей с балкона многоэтажного дома и сбросился за ними сам.
Это уже не первая волна самоубийств в Израиле. Первая была начата самосожжением Моше Сильмана несколько лет назад. Тогда, обвиненный самосжегшимся Сильманом в преступлених Премьер-министр Израиля Нетаньяху заявил, что Сильман просто психический ненормальный. Сегодня властями поднимается та же версия. Несчастная с подачи СМИ оказывается просто психически ненормальной. А то, что социальные службы грозились у нее отобрать детей (такое часто практикуется в Израиле), на что несчастная женщина пригрозила тройным самоубийством, то, что ей не оказали помощи социальные службы, а государство особо не перенимается заботой о своем населении, об этом, разумеется никто не упоминает.
Сохнут продолжает вешать лапшу, как и все государственные службы об Израиле, как о земле, полной молока и меда для репатриантов, вот люди до сих и пор покупаются, и едут. И приезжают, полные надежд устроить свою жизнь. И оказываются у разбитого корыта. Израиль - не готов к тому, чтобы обеспечить нормальные человеческие условия для жизни даже многим родившимся в нем, не говоря уже о репатриантах, судьба которых еще плачевнее. Но власти никогда не признают этого. Поэтому в СМИ и в интернете активно отыгрывается версия о сумашествии несчастной.
То, что происходит сейчас в СМИ напоминает мне, как при социализме в СССР устраивались публичные процессы для осуждения инакомыслящих. На рабочих предприятиях из уст обычных работяг звучало - "Бродского не читал, но осуждаю". Похоже, сионизм пошел тем же путем. Нет, сионизм не умер, как считают некоторые. Сейчас он живет в зомбированных головах. А те, кто управляют этими зомбированными головами, конечно, ни в какой сионизм не верят. Для них он просто средство обогащения.
Казалось бы, чего проще, праведный гнев должен обратиться на виновников этой трагедии - тех, кто по роду службы обязан защищать слабых и не только от внешних врагов, но и от тяжкого бремени невыносимой жизни. На правительство, которое все больше напоминает не людей, а денежные мешки, которые живут шикуючи и в свое удовольствие. К примеру, делая себе кровати в самолетах за миллионы шекелей, взятых из налогов, в то время, как мать-одиночка не может прокормить и защитить своих детей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
