Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : О Инквизиторе - Дзембо Вообще-то это часть моего диплома, есть некоторые незначительные ошибки. Введение и 3 глава выражают мое отношение к теме, которую считаю актуальной сегодня.. Именно эти части подверглись цензуре, а заключение мне вообще рекомендовали не писать. Поэтому защищался в "обрезанном варианте", слава Богу, на отлично. 1 и 2 главы, школьная формальность. Список литературы не прилагаю, если кому-то интересно, пишите, вышлю.
